2024 рік
Жовтень подарував мені "зустріч" із таким актуальним текстом про українські землі 1919 року. Скільки думок, суголосних нашим дням. Просто неймовірно, які українці не пам'ятливі на зло...
Андрій Кокотюха — сучасний український письменник, сценарист, журналіст. Автор понад 50 художніх, документальних та науково-популярних книжок. За його романами знімають художні фільми. Кілька років поспіль входить до топ-10 авторів, чиї твори є лідерами продажу в Україні, за що відзначений як «Золотий письменник» (2012). Неодноразовий лауреат та володар Гран-прі (2006) міжнародного конкурсу «Коронація слова». Живе і працює в Києві.
Київський лікар Артем Шеремет — людина, що ніколи не мала жодного стосунку до війни. Але в рік 1919, коли Україна стала ареною битви різних влад, — «червоних», «білих», «зелених», — божевільні часи та трагічні події змушують його вступити до лав армії отамана Зеленого, де головному герою доведеться переживати смертельну небезпеку, надію, зраду, кохання та втрату.
Історія про те, як лікар, інтелігент, шляхетна людина стає народним месником.
Дійсно, божевільні часи, наша історія, яку треба вивчати, знати, памятати!
__________________________________________________________________________________
 |
Прочитала з великим захопленням без захоплення головним героєм. |
*****
.jfif) |
Не читала текст, а слухала аудіозапис. |
*******
 |
Повість про двох друзів, Лесю і Сергія, яких не можна назвати ідеальними учнями (вони навчаються в середній школі і часто потрапляють у неприємні ситуації через свій непослух). |
 |
Пригодницька повість відомої української письменниці |
І почала слухати аудіозапис↓⬇
Брайан Трейсі — «Зроби це зараз. 21 чудовий спосіб зробити більше за менший час»
Скажу зразу, що слова, часто повторювані, про жабу і пуголовків - фе, неприємне.Але якщо не робити неприємне, то і приємного не буде...
_____Нині чудовий час для життя. - Цими словами починається книга. Я завжди так говорила останнім часом. Але не тепер, бо ця клята війна усе змінює. Як багато чудового ми не зможемо зробити у цей час. Та жити треба. І любити. І вірити. І читати. Або хоча б слухати.
___________________________
Починаємо читання із корисної книжки Регіни Бретт, двічі фіналістки Пулітцерівської премії,"Бог ніколи не моргає" (50 уроків, які змінять твоє життя)
Цитати із цієї книги дивіться за посиланням
________________________________Але читати одну книгу, та ще таку повчальну, як у Регіни Бретт, не можу. Тому читаю ще і художній текст. Цього разу це сучасна українська література: "Загублений янгол". Автор Святослав Супрунов. Книга надрукована у 2008 році. Вона про події 2001 року. Україна. Київ.
Цитати із цієї книги дивіться за посиланням
2023 рік
Жовтень
 |
Найбільше вразили у цій книжці останні чотири розділи. Може, тому, що коти тут найбільше схожі на людей: амбітні, підступні, жорстокі... |
Вересень і серпень - читання було, але епізодичне...
Зокрема і досі підчитую про те, як стати багатим... 😉
Липень
"Матильда" так мені сподобалася! Думаю, 5-класникам вона зайшла б краще, аніж "Чарлі".
Але бачила, що ця книжка із додаткового для 3-го класу... Та, на мою думку, цей текст цікавий у будь-якому віці. Навіть у 58 + 😉
 |
| І знову фентезі. Це на мене не схоже, але мені сподобалося. І вразило, і батькам би теж рекомендувала ( а як не треба виховувати дітей). І знову асоціації з Олівером Твістом, тільки навпаки - про те, як не можуть якісь там обставини нашкодити особистості зі стержнем ( навіть якщо вона - маленька дівчинка!) |
Червень
 |
| А ось книга Галини Малик - це фентезі, яке сприймається без проблем!. Мрію прочитати продовження, бо дуже хочу, щоб доля малого безхатька Хроні склалася якнайкраще. Історія його життя вражає. Він, як і герой Діккенса Олівер Твіст, хоч і не мав прикладів шляхетної поведінки у своєму оточенні, а завжди себе поводить саме так. Правду, кажуть, гени - не воші... |
 |
| "Майнкрафт" - важкувата для читання книга, тому справжні інтелектуали можуть себе спробувати. Є над чим подумати. Але фентезі - не для всіх. Мабуть, з віком уява працює важче, тож і сприймати неймовірні пригоди неймовірних героїв нелегко... |
Березень
Книга щойно прочитана. Рекомендую. Цікавий формат. Переживання дитини-підлітка... Повчання: якщо друг тебе підставляє, то чи треба тобі такий друг? Так, він цікавий, з ним не заскучаєш і відплатиш ворогам, але він думає про себе, а твої інтереси його не турбують... Мабуть, дружба - це щось інше.
І ось така остання сторінка, точніше обкладинка.
Та вона варта ТВОЄЇ уваги!
Та вона варта ТВОЄЇ уваги!
___________________________________________________________________________
Лютий.
Було декілька книг.
Про них я розповідала дітям у школі. Вони їх читали, а потім ще і робили реклами під час тижня зарубіжної літератури ( на відповідній сторінці мона про це дізнатися)
А сьогодні пишу ось про цю - світовий бестселер -
"Коли Марні була поруч" Джоан Ґ. Робінсон
 |
| Книга про самотність, яку можна переживати не лише будучи сиротою, але і у великій родині. |
Захопила вона мене простою невимушеністю.
Розповідь про ті страхи та переживання, які відчувають майже ( а може, і усі) підлітки.
Події відбуваються в Англії, усередині ХХ ст.
І теж згадується про війну, її жахні наслідки...
Допомагає зрозуміти інших, а головне себе. Раджу!!!👍👌💟
Січень
І ще один текст, який нещодавно для себе відкрила
Про звичаї і традиції Індії, про буддистів і магометанців, про життєві істини, про те, як досягнути успіху ( і це можливо, правда не легко!)
______________________________________
Книжка, яка вразила маленьким об'ємом і великою кількістю піднятих проблем.
Заборонений Санта
або Перше Різдво Славка
Ярослав Степаненко
Давненько я з такою насолодою не читала (може, просто не було часу, а, може, твір дійсно вартий уваги). Найперше, що привабило, - це політичні та історичні алюзії. Судіть самі: у тій країні, де живе Славко, Різдво перенесли на весну, бо тоді народився їхній президент, а каміни, як і святкування Рздва взимку заборонили. Але батько Мирослава (Славка), художник, зумів обманути стражів порядку: камін у їхньому будинку зберігся, і у різдвяний вечір, коли вони все ж затопили його, відбуваються чарівні події, учасником яких стає Славко.
А далі читач познайомиться з інтерпретацією житія святого Миколая Чудотворця, ось чому я думаю, що текст варто читати дітям десь років із 12-ти. Крім цього психологічну пораду і підтримку можуть отримати ті, хто з якихось причин відчуває почуття вини. А ще книга дає цінні поради, як будувати стосунки із коханими.
А найголовніше - це думка про те, що чудеса людина може і має творити своїми руками. Міняти нелюдський лад у країні, змінювати своє власне життя, вірити у допомогу вищих сил і не боятися у них просити виконання бажань. Але і самому старатися!
Ну і куди ж без цитати? Ось вона, а проблему ви самі визначите.
"- У світі, на жаль, є багато людей, котрим не варто було ставати батьками, оскільки вони й самі до кінця своїх днів так і не доросли до звання людини, подоби Божої."
*** І насамкінець: ніколи не думала, що фентезі може так захопити мене...
____________________________
Листопад 2022
Світло відключають періодично після блекауту. В один із днів спілкувалася із племенником. Згадували твір Оруелла "1984". А Максим і каже, що схожий мотив у творі Бредбері "451 градус за Фаренгейтом". Підзаголовок назви книги пояснює заголовок: «Фаренгейт 451 — температура, при якій загоряється і горить папір…"
По правді, років 30 тому я пробувала читати цей текст, але не пішов.
Тепер же все лягло, як треба. Ще один текст, який треба було б читати усім в оркландії, та , на жаль, не доросли...
Ще один твір-антиутопія і персторога про те, що буде з людством, якщо не будуть читати книги. Не випадково у змальованому Бредбері світі книги читати заборонено. Як наслідок - дегуманізація суспільства, масові самогубства, війна... Ох, читайте, діти! І Дорослі теж, аби не уподібнюватися до безмозглих східних сусідів.
.png)
Серпень 2022
Пропоную підказки для тих, хто читає, читав чи буде читати книгу французької письменниці Анни Гавальди "35 кіло надії" для заповнення ЧЩ. Кажуть, що цей текст перекладено більш як на 50 мов світу. А ще є фільм за цим твором.
Отож, перше - опишіть свої враження, коли ви прочитали ці слова про школу на самому початку книги:
"Я ненавиджу школу.
Ненавиджу її більш за все на світі.
Ні, навіть ще сильніше…
Вона зіпсувала мені все життя."
Друге - розкажіть, чим шкільне життя головного героя 13-річного хлопчика Грегуара схоже на ваше (або не схоже).
Третє - викладіть свої міркування про те, хто допоміг Грегуарові знайти вихід із складної життєвої ситуації ( навчатися гарно не виходить, усі з нього сміються, батьки через нього тільки і сваряться...) і про те, як може підліток допомогти собі сам.
😍😇😜
Червень 2022
Соромно бути у відпустці і не читати художніх текстів, але за моніторингом ситуації у країні не можу і не встигаю: думки всі про одне.
Щоправда силою волі заставила переглянути 2 книги ( в інтернеті щоправда): Лія Арден "Мара і Морок" та "Кафе на краю світу" Джон Стрелекі. Перша - фентезі, та ще й російської авторки. Не вразила. І не тільки мене, бо читала і дивилася відгуки, то багато хто і стиль занудний критикує, і незнання слов'янської міфології автору закидає, ну а я ще і це великодержавництво, що крові прагне і воювати чим побільше, помітила. Не зайшло.
Друга вразила, але нічого нового не відкрила. За такою системою, як там описується, я живу десь останніх років 30. Може б, іще пожила, якби та нелюдь із сходу не набрела... Але планую жити.
 |
Рекомендую: дає відповідь на запитання, як жити і отримувати від цього задоволення. |
І щиро дякую нашій учениці Богданці Кошман, яка підкидає мені все нові тексти. Це не дівчинка, поглинач художніх текстів. А головне - вона ще й міркує, читаючи їх, бо усе записує у читацький щоденник ( ніяк не відмовлюся від цього прежитку минулого, а, може, і не треба?..).Одним словом, за такими розумаками наше майбутнє. Дасть Бог, воно буде і буде суперовим!!!
Сьогодні хочу поділитися враженнями про одну з книг, нещодавно прочитаних . Ось вона: 
Це книга сучасної молодої письменниці із Кропивницького. Як на мене, то це автобіографічна суміш белетристики та психологічних досліджень. Дуже цікаво було читати і спостерігати за формуванням молодої талановитої особистості та водночас отримувати багато психологічних порад. Одна з них така: головне не як ти виглядаєш, а як ти себе почуваєш! Адже можна день проходити у кофтинці, одягненій навиворіт, і не відчувати дискомфорту, адже була впевнена, що виглядає на всі 100%.
Літо 2021
Воно так стрімко минає... Але залишаються фото і спогади, які іноді забуваються, а тому пишу. Про дві книжки для підлітків, прочитані, перечитані цього літа. Обидві польських авторів і обидві у перекладі Божени Антоняк. І обидві видавництва "Урбіно" Львів. Усіма захоплююся: і поляками, які такі класні книги пишуть, піднімаючи такі актуальні проблеми сьогодення, як сімейні проблеми, складнощі стосунків у молодіжному середовищі, проблеми самовизначення та саморозвитку; і нашими співвітчизниками теж пишаюся і дякую їм, що багато роблять для культурного розвою українців. Ну і рекомендую усім, хто ще не читав ці твори, познайомитися з ними!
______
 |
| Барбара Космовська і Малгожата |
___________________
Квітень 2021 року
Дистанційне навчання поєднала із читанням цікавої книги, яку знову "підкинули" мені мої учні. Малгожата-Кароліна Пекарська ( Переклад з польської Ольги Шипнівської) "Лотерея"
Книга варта уваги не тільки дітей старшого шкільного віку, але і їхніх батьків і вчителів. Особливо вчителів: так багато дізналася про себе, читаючи про шкільне життя героїв книги. А ще згадала свої старші класи.. Та не набагато ми відрізняємося! Ну так, гаджетів у нас не було, і ще багато чого, але переживання і проблеми - ті ж самі!
Сьогодні фраза із тексту, героїня цитує Овідія: "Коли щось робиш, то роби мудро й думай про кінець". От якби так завжди робити! Може, тоді б не згадувала наше українське "якби знаття, соломки б підстелив"...
_
______________________________
______________
________Липень 2020 року
Відпустка, відпочинок, город, ремонт, а ще улюблена моя справа - читання. Із останнього прочитаного - "1984" Джорджа Оруела ( перед цим була "Скотоферма" його ж). Враження гнітючі. Описано майбутнє, адже автор писав цей текст у 1949-му про 1984-й, але я читала про своє минуле, бо я жила у країні, схожій на описану у тексті Оруела. І ніякого просвітку... Єдина надія, що люди читатимуть схожі твори-антиутопії та міркуватимуть про своє життя-буття. До речі, кажуть, що в США сьогодні цей твір - один із найбільш популярних. Думаю, не впадково: вони не хочуть тоталітаризму, а ми?...
Для тих, хто хоче трохи літературної критики, цікава стаття про "1984" і нашу сучасність. Теж є про що подумати!
Травень 2020 року
Третій місяць триває дистанційне навчання. Сиджу вдома, і, здавалося б, мала бути купа часу на улюблену справу - читання. Але ця дистанційка така напружена, що ось тільки заглянула до свого Читацького щоденника. Днями трохи прибиралася і натрапила на цікаву книжку 1955 року видання ( я народилася через 10 років, а Ви?). Ось вона ↘
І от у цій книзі читаю першу одноактну п'єсу нашого земляка М.В.Гоголя "Гравець" (в оригіналі "Игрок").
Повчальна історія і для дітей, і для їхніх батьків. Виявляється оті шахраї, які у нас активізувалися в період карантину, були і тоді. Звісно вони орудували не в Інтернет просторі, але схема дуже схожа...
Та найбільше мене зацікавила проблема виховання молоді. Питання, яке у мене виникло під час читання тексту, ось яке: ну як такий добропорядний чоловік, гарний сім'янин і чудовий батько поміщик Глов міг виховати такого безтолкового і нетямущого сина? Читаю далі - і ось один із шахраїв, на прізвище Утєшитєльний, у яві ХХІІ так гарно пояснює причини появи таких нікудишніх дітей у достойних батьків. Виявляється, купці, виховуючи синів, не думають, як навчити їх вести справи. Купця турбує, щоб син знав те, що треба дворянинові, а не купцеві. Він "думає про те, щоб видати дочку за генерала, а сину доставити чин".
Дивіться, Гоголь ще тоді показав, де беруться ті молоді люди, яких у ХХ столітті почали називати "Золота молодь". Це та молодь, яка отримує від батьків все, крім навичок працювати. Кажуть, тепер все більше розумних багачів шкоду цього розуміють, а тому стараються своїм дітям дати не гроші, навіть не обов'язково освіту. Вони дають дітям насамперед усвідомлення того, що нічого тобі в цьому житті даремно не дасться. Всього треба працею добитися.
Ай да Гоголь!... Скільки корисного може взяти для себе людина, прочитавши невелику п'єсу"Гравець" (не плутати з однойменним романом Ф.М.Достоєвського, до речі, теж дуже повчальним!). Звичайно якщо ця людина має розвинене критичне мислення, якщо вона вміє, читаючи, думати та робити висновки. У тому числі і про те, наскільки треба довіряти людям, щоб не стати жертвою шахраїв. А тепер скажіть мені, що Гоголь не актуальний...
 |
А текст цікавий і смішний: шахрай став жертвою ще більших шахраїв. Так і не поскаржишся нікому, і закон не захистить.Одним словом, твір вартий Вашої уваги. Дуже раджу: прочитайте!______________________________________________________ |
Лютий 2020 року
Брати Стругацькі затягнули - і це при тому, що на фантастику особливо не западаю. Але ж тут такі соціальні проблеми, що читати хочеться ще і ще. І диву даєшся: про це написано давно і не тільки у цих книгах, а людство знову і знову наступає на ті самі граблі... Ну судіть самі хоча б по цій цитаті -
"Из-за чего извращаются самые светлые идеи? Из-за тупости серой массы. Из-за чего войны, хаос, безобразия? Из-за тупости серой массы, которая выдвигает правительства, ее достойные. Из-за чего Золотой Век так же безнадежно далек от нас, как и во время оно? Из-за косности и невежества серой массы" ("Хромая судьба")
Прямо хочеться кричати: "Люди, думайте, але перед тим - навчіться читати - і думайте, думайте, думайте!!!"
 | ||
Книги знайшла в селищній бібліотеці |
А цей текст розбавив сумні настрої. Весела, але дуже повчальна книжка Івана Андрусяка про дорослішання підлітка. Любі діти, читайте такі книги, вчіться думати. Пам'ятайте фразу про те, що з дітей, які читають. виростають дорослі, які думають. Нашій країні ОЙ ЯК потрібні саме такі ЛЮДИ!
Січень 2020 року
Давно радили цей текст "Трудно быть богом" братів Стругацьких. Прочитала, вразило. Найбільше хотілося б обговорити і обдумати ось цей діалог
" - Но что же вы все-таки посоветовали бы всемогущему? Что, по-вашему, следовало бы сделать всемогущему, чтобы вы сказали: вот теперь мир добр и хорош?..Будах, одобрительно улыбаясь, откинулся на спинку кресла и сложил руки на животе. Кира жадно смотрела на него.
— Что ж, — сказал он, — извольте. Я сказал бы всемогущему: "Создатель, я не знаю твоих планов, может быть, ты и не собираешься делать людей добрыми и счастливыми. Захоти этого! Так просто этого достигнуть! Дай людям вволю хлеба, мяса и вина, дай им кров и одежду. Пусть исчезнут голод и нужда, а вместе с тем и все, что разделяет людей".
— И это все? — спросил Румата.
— Вам кажется, что этого мало?
Румата покачал головой.
— Бог ответил бы вам: "Не пойдёт это на пользу людям. Ибо сильные вашего мира отберут у слабых то, что я дал им, и слабые по-прежнему останутся нищими".
— Я бы попросил бога оградить слабых, "Вразуми жестоких правителей", сказал бы я.
— Жестокость есть сила. Утратив жестокость, правители потеряют силу, и другие жестокие заменят их.
Будах перестал улыбаться.
— Накажи жестоких, — твёрдо сказал он, — чтобы неповадно было сильным проявлять жестокость к слабым.
— Человек рождается слабым. Сильным он становится, когда нет вокруг никого сильнее его. Когда будут наказаны жестокие из сильных, их место займут сильные из слабых. Тоже жестокие. Так придётся карать всех, а я не хочу этого.
— Тебе виднее, всемогущий. Сделай тогда просто так, чтобы люди получили всё и не отбирали друг у друга то, что ты дал им.
— И это не пойдёт людям на пользу, — вздохнул Румата, — ибо когда получат они всё даром, без трудов, из рук моих, то забудут труд, потеряют вкус к жизни и обратятся в моих домашних животных, которых я вынужден буду впредь кормить и одевать вечно.
— Не давай им всего сразу! — горячо сказал Будах. — Давай понемногу, постепенно!
— Постепенно люди и сами возьмут всё, что им понадобится.
Будах неловко засмеялся.
— Да, я вижу, это не так просто, — сказал он. — Я как-то не думал раньше о таких вещах… Кажется, мы с вами перебрали все. Впрочем, — он подался вперёд, — есть ещё одна возможность. Сделай так, чтобы больше всего люди любили труд и знание, чтобы труд и знание стали единственным смыслом их жизни!
Да, это мы тоже намеревались попробовать, подумал Румата. Массовая гипноиндукция, позитивная реморализация. Гипноизлучатели на трех экваториальных спутниках...
— Я мог бы сделать и это, — сказал он. — Но стоит ли лишать человечество его истории? Стоит ли подменять одно человечество другим? Не будет ли это то же самое, что стереть это человечество с лица земли и создать на его месте новое?
Будах, сморщив лоб, молчал обдумывая. Румата ждал. За окном снова тоскливо заскрипели подводы. Будах тихо проговорил:
— Тогда, господи, сотри нас с лица земли и создай заново более совершенными… или ещё лучше, оставь нас и дай нам идти своей дорогой."
Можливо, тому і є на світі так багато зла, що кожен має своє уявлення про те, що є добро? що кожен по-своєму доходить до пізнання істини? що із злом боротися злом - значить породжувати нове зло, а це безкінечно??? Тому і важко бути Богом, адже творив їх по власній подобі, а вони вийшли такі різні...
Вересень 2019 року - прочитала дуже цікавий твір нашого земляка Олександра Жовни "Малюнки з минулого" у нетиповому форматі: книгу можна читати і російською, перевернувши та відкривши текс під назвою "Из тетради улетевших бабочек". Я б назвала цей текст сумішшю романтики, детективу, фантастики чи містики, але в будь-якому разі він цікавий і повчальний: "Твори добро - воно повернеться до тебе"
 |
Читаю зараз. Дуже цікава збірка. Раджу старшокласникам... |
Відкрила для себе нове ім'я - Люко Дашвар. Із прочитаного щойно " Мати все" Повчальна історія. Раджу прочитати в першу чергу дорослим. Дітям, можливо, складнуватий зміст. Але стиль оповіді наскільки захоплює, що читається на одному диханні: інтригу автор тримає до останньої сторінки. Дуже вражає! Читала Онлайн
З останнього прочитаного: "Клас пані Чайки". Автор - Малгожата-Кароліна Пекарська, переклад з польської Божени Антоняк. Про цей твір читайте у ВІДГУЦІ
 |
| Ну дуже цікава книга! |
 |
| У цьому острові книголюбів, що в Олександрівській дитячій бібліотеці, я черпаю натхнення і нові тексти для читання |
16.04.2019 Дуже цікавий твір Зірки Мензатюк "Як я руйнувала імперію". Про події 1988-1989 років у Радянському Союзі. Для підлітків буде цікаво, тому що головній героїні Яринці скільки ж років, а для дорослих - це твір і ностальгія за минулим, і спосіб подивитися на вже прожите зовсім по-іншому.
Читацький щоденник
23.03.19 р. Ось так буває, коли часу не вистачає. Ні, не на читання, а на запис своїх вражень, думок... Але на днях пообіцяла своїм школярам написати декілька слів про твір, що запропонувала для позакласного читання. Це "Дім дивних дітей" Ренсома Ріггза, американського письменника і сценариста (автор книги «Довідник про Шерлока Холмза» (англ. «The Sherlock Holmes Handbook»), за якою 2009 року зняли фільм — «Шерлок Холмс»).
А тепер роздуми: твір ("дім дивних дітей") не даремно став бестселлером і не лише в Америці, а й в Україні. Безліч проблем помітила в цьому тексті, але найближча для мене - це проблема стосунків та взаєморозуміння між дітьми і батьками, проблема непотрібності власних дітей своїм батькам! А ще такий висновок: ми маємо бути там, де нас люблять, і з тими, кому ми потрібні. А що думають про цей твір мої учні?
Немає коментарів:
Дописати коментар