Дистанційне - Українознавство - 7 клас

7 клас - Українознавство - 25.05.2020 р.

Сьогодні важливий урок! 

Перевіряємо,  що Ви взнали, запам'ятали, чому навчилися під час уроків українознавства у цьому навчальному році.

Закликаю: будьте уважними, та спочатку повторіть пройдений матеріал за своїми записами у зошиті та за матеріалами цього блогу!

Потім виконайте завдання ось цього ТЕСТу.

 Успіхів!

____________________________________________

7 клас - Українознавство - 18.05.2020 р.

Тема уроку	Мета	Корисні посилання	Примітки
Новітні технології. Перший комп’ютер у континентальній Європі, створений в Україні. Популярні у світі сучасні українські ігрові програмні продукти «Козаки», «Сталкер»	Дізнатися більше про українські новітні технології та їхнє значення у світовому прогресі	Про комп’ютер ТУТ Про ігри ТУТ
	Розвивати увагу, уяву, пам'ять, вміння самостійно працювати з інформацією
	Виховувати у собі прагнення примножувати славу українців

Завдання: - Опрацювати (прочитати, зробити виписки)  матеріали уроку;

-         Записати свої враження та власні висновки із опрацьованої  інформації (для гарної оцінки - не менше 6 речень, грамотних і змістовних)

Перший комп’ютер

   Технологічна історія України містить немало видатних постатей та власних винаходів, до яких належить і перша в континентальній Європі електронна обчислювальна машина, створена під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва.

   Комп’ютер був розроблений спеціалістами лабораторії обчислювальної техніки Інституту електротехніки АН УРСР в 1951 році та мав назву «МЭСМ» — Мала електронна лічильна машина. Попри назву, пристрій аж ніяк не відрізнявся компактністю: 6 тис електронних ламп займали 60 кв.м будівлі гуртожитку колишнього монастирського селища Феофанія під Києвом, куди після війни перемістили окремі відділи Академії наук із поруйнованої української столиці. (Більше читай у матеріалі із Корисних посилань)

  Популярні у світі сучасні українські ігри

Засновник української студії GSC Game World Сергій Григорович – легендарна особистість в середовищі геймерів і розробників ігор. У 20 років Сергій уже був доларовим мільйонером, в 23 – випустив культову гру "Козаки", в 29 – суперхіт S.T.A.L.K.E.R. Сумарний тираж ігор, створених його студією, перевищує 7 мільйонів ​​примірників. (Більше читай у матеріалі із Корисних посилань)

_________________________________________

7 клас - Українознавство - 04.05.2020 р.

Тема уроку	Мета	Корисні посилання	Примітки
Українська авіація та космонавтика	Дізнатися більше про українську авіацію та космонавтику	Відео Повтори та вивчи нове
	Розвивати увагу, уяву, пам'ять, вміння створювати запитання за темою, що вивчається
	Виховувати у собі прагнення вивчати історію та примножувати славу українців

Завдання: - ознайомитися із матеріалами уроку;

-         створити від 4 до 12 запитань до теми, надати вчителеві на оцінювання, не забути вказати відповідь);

-         усвідомити свою належність до такого талановитого, обдарованого, кмітливого народу та примножувати його славу (своїми оцінками!)

Яке місце українців в авіації та космонавтиці?

Українці зробили величезний внесок у розвиток світової авіації та космонавтики. Нині наша країна належить до авторитетних авіакосмічних держав.
Саме в Україні тривалий час працював творець першого у світі літака О. Можайський. Київський інженер Ф. Гешвенд іще в 1886 році спроектував перший в історії людства реактивний літак. 23 травня 1910 року літак К-1 київського конструктора О. Кудашева здійснив перший у Росії повноцінний політ. Із Києва «вилетів» у велику авіацію уславлений авіаконструктор І. Сікорський. Тут будували перші у вітчизняній історії літаки брати Касьяненки – Євген, Іван і Андрій, а також Ф. Терещенко.
Предки теоретика ракетоплавання К. Ціолковського – вихідці з Волині, родичі гетьмана Северина Наливайка, чим учений дуже пишався. Полтавець О. Шаргей (Ю. Кондратюк) у 1917 році, випереджаючи час на десятиліття, запропонував спосіб досягнення поверхні небесних тіл за допомогою відокремлюваного від космічного корабля посадково-злітного модуля. З легкої руки видатного українця – авіаконструктора С. Корольова 12 квітня 1961 року відбувся перший у світі політ у космос Ю. Гагаріна.
19 листопада 1997 року стартував американський космічний корабель «Колумбія», у складі екіпажу якого був 46-річний Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України. Цікаво, що під час перебування на орбіті в «Колумбії» звучали українські пісні. Члени екіпажу навіть почали вивчати українську мову, так їм сподобався спів.
_________________________________________

7 клас - Українознавство - 27.04.2020 р.

Тема уроку	Мета	Корисні посилання	Примітки
Козацькі військово-технічні винаходи	Дізнатися більше про талановитий наш народ	Відео Повтори та вивчи нове
	Розвивати увагу, уяву, пам'ять, вміння створювати запитання за темою, що вивчається
	Виховувати у собі прагнення вивчати історію та примножувати славу українців

Завдання: - ознайомитися із матеріалами уроку;

-         створити від 4 до 12 запитань до теми, надати вчителеві на оцінювання, не забути вказати відповідь);

-         усвідомити свою належність до такого талановитого, обдарованого, кмітливого народу та примножувати його славу (своїми оцінками!)

Матеріал для самостійної роботи за темою

«Козацькі військово-технічні винаходи»

Військове мистецтво українського козацтва: ракети, вогненні колеса і летючий вогонь

У світову скарбницю військової майстерності внесли свою вагому частку Остафій Дашкевич, котрий вперше дав у руки воїнам вогнепальну зброю; Самійло Кішка, що придумав і побудував "чайки"; Дмитро Вишневецький, який почав робити надзвичайно легкі й міцні "чайки" з волових шкур і першим здійснив "морський десант"; Іван Богун — він винайшов "кобзанку" і "вогненні колеса"; Богдан Хмельницький — батько мобільної артилерії, що поставив гармати на колеса.

Ми й зараз захоплюємося і дивуємося винахідливості козаків, їхньому умінню малими силами перемагати кількісно сильнішого ворога. На превеликий жаль, історія не зберегла імен багатьох інших розумників — умільців, їх поглинув час. Але слава про ті винаходи і відкриття пережила століття, вони живуть в нашій пам’яті, ми навіть використовуємо деякі з них.

При зимовій обороні Умані під керівництвом Івана Богуна за його командою городяни збудували "кобзанку". Вони до тих пір обливали земляний вал навкруг фортеці водою, поки він не вкрився товстим шаром льоду, і фортеця стала неприступною.

Сильний жах охопив армію Чернецького, як побачила "вогненні колеса", воїни кричали: "Це божа кара!" і тікали світ за очі. Це "страхіття" теж винайшов Іван Богун. Звичайне колесо обмотували ганчір’ям, обливали смолою, підпалювали і пускали котитись із кріпосної стіни. З великого переляку армія Чернецького бігла з-під Умані, не розбираючи дороги. Вони вважали, що то дійсно кара Божа падає на них за їхні гріхи.

За часів середньовіччя воювали, як правило, тільки вдень, козаки ж для успіху застосовували і нічну атаку.

Уміло використовували вони також звичаї турок і татар. Козаки знали, що під час намазу, тобто молитви, правовірний мусульманин, що б там не було, не мав права відволікатися, бо він спілкувався з Аллахом і знаходився під його охороною. Скориставшись цим, козаки у битві під Хотином перебили п’ять тисяч турків.

Козаки вперше у світі поставили артилерію на колеса. Сталося так, що під Корсунем, на Черкащині, їхні вози з артилерією застрягли у балці. Зненацька згори посунули жовніри. Тоді один з пушкарів запалив гніт і вистрелив прямо з воза, ядро упало в середину нападників — від несподіванки вони зупинились, а потім почали тікати. Гармати доправили, куди було треба, а Хмельницькому доповіли про цю пригоду. Він одразу збагнув, які переваги матиме пересувна артилерія. У своєму війську Богдан Хмельницький ввів кінну артилерію на 100 років раніше Західної Європи.

У другій половині XVI ст. гетьман Війська Запорозького Богдан Ружинський змушений був дати бій турецько-татарським загарбникам. Чужоземці оточили табір січовиків. Козаки відбивались. Турки атакували раз по раз — марно. Але козацтво усвідомлювало, що сили надто нерівні, і це змусило їх піти на військову хитрість. Один з вояків запропонував використати "летючий вогонь".

Звісна річ, це були не сучасні ракети, а паперово-берестяні, дерев’яно-олив’яні пристрої. Гільза складалася з п’яти–шести мішечків пороху. Нею вистрілювали зі спеціальної установки, що нагадувала великий нерухомий лук із подовженим хоботом, і "ракета" долала досить велику відстань -- 150-200, а то й більше метрів.

Багато козаків зголосилося власноруч "запускати вогняних зміїв" у тилу ворога і близько від наметів турецького командування. Робилося це просто: гільза настромлялася на вістря списа, порох підпалювався і спис кидався якомога далі в бік противника. Уже перших кілька залпів "ракет" нагнали такого жаху на ворогів, що тим годі було й думати про опір. До того ж "ракети" вибухали стільки разів, скільки було в них мішечків пороху. "Пекельна зброя" зробила свою справу: завойовники втекли світ за очі.

Так менша за кількістю ватага січовиків перемогла могутнього ворога.

До речі, у 1628 році молодий Богдан Хмельницький оволодів фортецею Варна теж завдяки козацьким "ракетам". Отже первісний вид ракетної зброї козаки використали майже на два століття раніш за європейців.

Торпеди теж винайшли козаки. Колоду видовблювали з двох боків (одна заглибина для заряду, інша для пороху) і підпалювали порох... По воді колода пливла із шипінням і димом прямо на турецьку галеру, а стикнувшись із нею, вибухала, пробивала дірку у борту і всередині спалахувала пожежа. Турецькі моряки волали "шайтан" і кидалися у воду. Звичайно, це не сучасна торпеда, але початок зроблено козаками!

Що стосується флоту, то козаки ніколи не будували галер, вони їх топили і палили. В часи Запоріжжя Великий Луг був укритий пралісом. Із тої деревини козаки будували великі однощоглові веслові човни. На подив професійних мореплавців вони перетинали Чорне море, з’являлись в Малій Азії, козаки руйнували ворожі міста, визволяли бранців і повертались додому, на Січ.

Ці вузькі, довгі, легкі в русі човни називалися "чайки", мабуть тому, що були обшиті просмоленими снопиками очерету і зовні нагадували птахів, котрі, склавши крила, погойдувалися на хвилях. Порожнистий очерет додавав човнам плавучості. Свіжий вітер підганяв кількасот козацьких "чайок", і вони швидко пливли Чорним морем, попереду човен отамана з невеликим хрестом на щоглі.

При потребі можна було щоглу покласти, а вітрило згорнути уздовж човна. Тоді за роботу бралися веслувальники. Так описав "чайки" Іван Гребінка.

До речі, винайшов і першим побудував "чайки" наш земляк — гетьман із Канева Самійло Кішка, ще до свого полону. Він мріяв про справжній козацький флот, який би вільно плавав Чорним морем. Про це знали навіть турки, тому й кепкували, приковуючи його до галери: "Ти ж хотів ходити морем, тепер насолоджуйся!" Та у нього вистачило розуму й хоробрості, щоб звільнитись і повернутися до рідного Канева.

Військові човни запорожців були великими — 20 м завдовжки і 4 завширшки. Вони вміщували 50–70 озброєних козаків, кожен мав дві рушниці, запас куль і пороху, шаблю. На борт брали 5 гармат, гаківниці, запас питної води і харчів.

Ці човни були призначені винятково для бойових дій, їх виготовляли у так званій військовій скарбниці досвідчені майстри конвеєром — кожен виробляв свою деталь і передавав на зборку. Матеріал — дубова дошка й розпилений уздовж стовбур. Це були не річкові, а саме морські човни, пристосовані, щоб долати шторми й негоду.
Попри великий розмір "чайки" відзначалися надзвичайною маневреністю, ходили і на веслах (15–20 пар), і під вітрилами. Відсутність надбудови робила їх настільки легкими, що в разі потреби команда на руках переносила човен куди завгодно.
"Чайка" мала ще одну перевагу над морським кораблем — коли виникала потреба хутко змінити напрям руху, вона не розверталась. Гребці просто пересідали на лавах і вже за секунду гребли у зворотному напрямку. Корма і ніс у "чайки" були однаково гострі.

Підводний човен теж винайшли козаки. Зовні його корпус обшивали шкірою, накривали герметичною палубою і завдяки додатковій вазі занурювали під воду. На палубі вертикально ставили шахту, в середині якої перебував козак. Він оглядав горизонт і вів човен. Шахта водночас служила і для проникнення повітря всередину човна. Під водою човни рухалися за допомогою весел, герметичність бортів у місцях отворів для весел забезпечували шкіряні манжети. Такі дані наводить письменник Віктор Савченко у статті "Чи мали козаки Чорноморський флот?"

Інший автор пише, що підводним козаки робили човен так: перекидали його і з боків мотузками прив’язували каміння, щоб занурився під воду. Тоді пірнали під човен і пливли за течією. У потрібному місці вони перерізали мотузки, каміння падало, човни виринали на поверхню, козаки вискакували з-під них і зненацька вривалися у фортецю... Несподіваність забезпечувала перемогу. Так було взято Азов.

___________________________________________________--

               7 клас - Українознавство - 13.04.2020 р.

Тема уроку	Мета	Корисні посилання	Примітки
Перша європейська конституція Пилипа Орлика	Дізнатися більше про учня та продовжувача справ гетьмана Івана Мазепи Пилипа Орлика	Читаємо ТУТ Дивимося відео
	Усвідомити зміст та значення першої європейської конституції Пилипа Орлика
	Виховувати у собі прагнення вивчати історію та примножувати славу українців

Завдання: - уважно прочитати  та переглянути інформацію, надану в тексті та    

          в корисних посиланнях;

-         до зошита зробити виписки за планом: 1) хто такий Пилип Орлик? 2) якою є повна назва т.н. Бендерівської конституції? 3) якою є історична вага (значення) Конституції Пилипа Орлика?

-         обговорити отриману інформацію з батьками та обмінятися думками щодо вивченого матеріалу.

Читаємо та усвідомлюємо

    Пилип Орлик — учень та продовжувач справ славетного гетьмана Івана Мазепи. Народився Орлик 21(31) жовтня 1672 року в с. Косут  ( сьогодні це держава Республіка Білорусь), а помер 24 квітня (4 травня) 1742 в м. Ясси (зараз — Румунія). Був він нащадком литовсько-білоруського роду (герб Новина). Освіту здобув у Києво-Могилянській колегії. З 1692 року служив кафедральним писарем у канцелярії київського митрополита, а з 1700 року — у Генеральній військовій канцелярії канцеляристом, регентом (керуючим справами). З 1706 р. Пилип Орлик — генеральний писар в уряді гетьмана Івана Мазепи. Брав участь у його таємній дипломатичній діяльності. Гетьманом України Орлика обрано 5 квітня 1710 року. Відомо, що він володів багатьма мовами; основні літературні та філософські твори писав латиною.

     Конституція Пилипа Орлика - це пам’ятка політико-філософської та правової думки. Вона  була схвалена 5(16) квітня 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річці Дністер (турецька назва — Бендери; нині це територія Молдови). Тому її інколи називають Бендерівською конституцією. Повна ж назва акта — «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою». Проте частіше вживається скорочена назва — Конституція Пилипа Орлика. Серед юридичної спільноти цей документ відомий у давньоукраїнському та латинському мовних варіантах.

     Наскрізною в конституції є ідея державної незалежності малоросійського народу — з демократичною формою правління та убезпеченням від зазіхань з боку Московської держави на власне руські землі. Прикрим фактом історії є те, що Конституції Пилипа Орлика не пощастило: всі добре знають Конституції США 1787 року та Франції 1791 року і навіть пам’ятають Конституцію Польщі 1791 року, оскільки ці документи були ухвалені представницькою владою існуючих держав і підтримувались авторитетом державної влади. Конституцію ж Пилипа Орлика було ухвалено представниками лише частини українського козацтва, урядом в екзилі, з яким ніхто із «сильних світу цього» не мав намірів серйозно контактувати. І все ж, така примха фортуни аж ніяк не применшує історичну вагу Конституції Пилипа Орлика: ця пам’ятка й досі вельми цікава та важлива з точки зору конституційних прагнень сучасної України.

 
______________________________________________________________
7 клас-  Українознавство - 06.04.2020 р.

Тема уроку	Мета	Корисні посилання	Примітки
Освіта як природна потреба українського народу. П.Алеппський про освіту козацької України, освіченість українців	Дізнатися, хто такий Павло Алеппський та що він сказав про освіту в козацькій Україні.  Усвідомити, що освіта – це природна потреба українців. Виховувати у собі прагнення примножувати славу українців як однієї із найосвіченіших націй у світі	Про Павла Алеппського читай ТУТ
		Про нотатки мандрівника ТУТ
		Цікаве  відео Поміркуй!

Завдання: 
- прочитати про Павла Алеппського (Халебського) та його текст «Подорож патріарха Макарія»;

-   коротко записати до зошита найважливішу інформацію про текст і його автора ;

- зробити висновок про значення освіти в житті українців у давні часи і сьогодні.

Славнозвісний арабський історик і мандрівник Павло Алепський, що разом зі своїм батьком Антіохійським патріархом Макарієм подорожував Україною в середині ХVІІ століття, був вражений, побачивши країну, "повну мешканців і замків, як гранатне яблуко зерен". Павло Алепський у подорожніх нотатках відзначає високу культуру й освіту населення: "По всій землі козацькій ми помітили прегарну рису, що нас дуже дивувала: всі вони, за малим винятком, навіть здебільшого їхні жінки та дочки, вміють читати та знають порядок богослужби й церковний спів. Крім того, священики вчать сиріт і не дозволяють, щоб вони тинялися по вулицях" 

 Про Україну він пише: «По всій Козацькій землі ми помітили прегарну властивість: у цій країні всі люди, навіть жінки, вміють читати, знають молитви і службу Божу напам’ять. їхні священики збирають сироти і вчать їх, не дозволяючи їм тинятися по вулицях. У Козацькій країні в кожному місті і в кожному селі є сиротинці та притулки для старих і бідних; кожний, хто зайде до них, дістане допомогу. Скрізь є гарні будинки, лазні (купелі), годинники на дзвіницях та вежах, а на площах — водограї. Київські жінки гарно одягнені, і ніхто не кидає на них нахабний погляд. У Києві при кожному найменшому домі ростуть овочеві дерева і велика кількість найрізноманітніших квітів, наче при великопанській палаті. Не вистачить людського розуму ані сили описати красу, велич їхньої катедри св. Софії: гармонійний план будови, казкові барви і фрески, безліч мармурових колон, простір і височина бані і, нарешті, незрівнянної, неперевершеної, божественної краси іконостас (москвини знищили його в 1932 році. — П. Ш.). Усе це є таке величне, таке божественно красне, що мимоволі падаєте на коліна. Гарні, з мистецьким смаком церкви побудовані всюди, навіть в малих селах.

Який же то благословенний народ! І яка ж благословенна земля ця козача!.. Яка ж там глибока релігійність — ця прикмета шляхетної душі і чистого серця! Щасливі наші очі, що бачили це, наші вуха, що чули виявлену нам тими людьми щиру радість і пошану Козаки визволилися тепер з неволі, живуть радісно і вільно, побудували храми один від одного кращий, іконостаси і престоли великої краси навіть у сільських церквах. Ці люди, направду, щирі християни, захоплюються наукою, читанням і церковним співом. Великий християнський нарід!» (П. Алєпскій. «Путєшєствіє Антіохскава патріарха Макарія»).

 



7 клас Українознавство

№ Дата	Тема уроку	Мета	Завдання	Корисні посилання	Примітки
1 30.03	Україна та українці у світі. Україна у світовому цивілізаційному поступі.	Дослідити роль праукраїнців у розвитку світової цивілізації. Нам є чим пишатися!	Згадати про винахід колеса	Почитай ТУТ
			А також про розвиток землеробства на території трипільської культури	про трипільців дивись  ТУТ
			Більше дізнатися про протоміста-мегаполіси	як жили трипільці ТУТ

Завдання:

-         повторити матеріал за корисним посиланнями, матеріалом з історії України

-         написати (в зошиті або в меседжах) відповідь (до 6 речень) на запитання : « Яким є вклад наших предків у розвиток світової цивілізації?» (не забудьте висловити власне ставлення до цієї інформації)