8 клас - Дистанційне - Українознавство- Тема 5

8 клас-  20.05.20 р. - 

Підводимо підсумки вивчення теми "Україна та українці у світі"

Виконуємо тести Гугл форми

До наступного уроку  (останнього у цьому навчальному році!) повторюємо вивчене у 8 класі

_________________________________________________________-

8 клас – Українознавство - 13.05.20 р

Тема уроку	Мета	Корисні посилання	Примітки
Українська  тема в живописі Володимира Маковського  та Катерини Білокур	Дослідити українську тему в живописі	Відео1 Відео 2
	Розвивати уяву, почуття прекрасного	Натюрморт з колосками і глечиком
	Плекати повагу до свого народу

Завдання: - опрацювати матеріал за темою уроку (текст та відео);

-         створити свої 2-6 запитань за даною темою (не забудьте вказати відповідь)

В.Є.Маковський (1846-1920) – відомий російський живописець. Багато живописних полотен, акварелей, офортів Маковський присвятив побутові та природі України, куди приїздив з 1880 року («Дівич-вечір», «Ярмарок на Україні», обидва — 1882; «Українка», 1882; «Українець», 1918; та ін.).

Більшість картин Маковського зберігається в Третьяковській галереї у Москві.

Свято на Україні

К.В.Білокур (1900-1961) -  українська художниця, майстриня народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва».

Входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

Три картини Білокур — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954). Тут їх бачить Пабло Пікассо. Весь світ облітають його слова:

«          Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!            »

Цар-Колос

 ______________________________________________________________________

8 клас – Українознавство - 06.05.20 р

Тема уроку	Мета	Корисні посилання	Примітки
Український світ у творчості письменників Р.М.Рільке, А.П.Чехова, В.Короленка, А.Міцкевича	Дослідити українську тему у творах світового письменства	Презентація (узнай більше)
	Розвивати пам'ять, уяву, почуття прекрасного
	Плекати повагу до свого народу

Завдання: - опрацювати матеріал «Український світ у творчості світового письменства»;

-         самостійно знайти в Інтернеті та прочитати (повторити) твори, про які йшлося в попередньому матеріалі;

-         до зошита записати та вивчити імена письменників та їхні твори

Український світ у творчості світового письменства

Країна розкошів прослалась наді мною;

 вгорі - блакить ясна, тут – лиця чарівні.

Адам Міцкевич,

польський поет-романтик

    Австрійський поет Райнер Марія Рільке двічі побував в Україні (1899 рік, 1900 рік). Подорожі Україною пробудили інтерес письменника до історії Київської Русі, а також до козацької доби. Софіївський собор, Києво-Печерська лавра, собор Святого Володимира справили на Рільке незабутнє враження. Києво-Печерська лавра Собор Святого Володимира. В Україні Рільке написав: збірки «Книга годин», «Часослов», «Розповіді про Господа Бога»; цикл «Книга про чернече життя»; вірші «В оцім селі стоїть останній дім…», «Карл XII, король шведський, мчить по Україні»; оповідання «Як старий Тимофій умирав співаючи», «Пісня про Правду». У 1902-1904 роках Рільке працював над перекладом «Слова о полку Ігоревім». Райнер Марія Рільке чув багато розповідей про кобзарів, особливо його вразила історія життя Остапа Вересая. Образ відомого українського кобзаря, трагічна доля нашого народу надихнули письменника на створення оповідання «Пісня про Правду».

     Адаму Міцкевичу встановлено пам’ятники в багатьох містах України. Пам’ятник у Львові (скульптор Антон Сулима-Попель, 1905рік) вважають одним з найкращих не тільки в Україні, а й в усьому світі. Пам’ятник Міцкевичу в Івано-Франківську Пам’ятник Міцкевичу у Львові Пам’ятник Міцкевичу в Одесі. Чому цього поета так шанують в Україні, Ви дізнаєтеся у 9 класі, коли вивчатимете творчість поетів-романтиків. Найвідоміша збірка Адама міцкевича, присвячена темі України, - це «Кримські сонети».  

      Український світ Ви побачите і у творі ще одного представника доби романтизму, англійського поета Джорджа Байрона. Ви будете вивчати його поему «Мазепа».

М.В.Гоголь, В.Короленко, А.Чехов – ці письменники вважаються російськими, але вони теж багато писали про Україну. Українські мотиви звучать у багатьох творах Володимира Короленка: «Сліпий музикант», «Судний день», «Історія мого сучасника», «Ліс шумить», «У поганому товаристві», «Без язика».

   Вивчаючи творчість Бальзака та Шолом-Алейхема, Ви теж дізнаєтеся про те, наскільки їхнє життя пов’язане з Україною та як це вплинуло на їхню творчість.

     Про ставлення зарубіжних письменників  до України, її історії, її народу яскраво можна сказати словами Антона Чехова: «Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко.»

__________________________________________________________

8 клас – Українознавство - 29.04.20 р.

Тема уроку	Мета	Корисні посилання	Примітки
Україна та українці у світі Спілкування України зі світом. Українські образи та мотиви у світовому мистецтві	Дослідити українську тему у творах музичного мистецтва	Шопен Вальс квітів Відео - супер
	Розвивати пам'ять, уяву, почуття прекрасного
	Плекати повагу до свого народу

Завдання: - опрацювати матеріал «Українська тема в музиці М.Глінки, П.Чайковського, Л.ван Бетховена, Ф.Шопена»;

-         самостійно знайти в Інтернеті та прослухати музичні твори, про які йшлося в попередньому матеріалі;

-         до зошита записати та вивчити імена композиторів та назви творів, в яких присутня українська тематика.

Українська тема в музиці

Ви, мабуть, не раз з захопленням слухали ніжну, переливчасту мелодію української пісні «Не щебечи, соловейко»... Чи знаєте, що її написав геніальний російський композитор Михайло Іванович Глінка (1804-1857)?

Українському народові безмежно дороге і близьке ім’я Глінки. Колись, в самий розквіт творчості композитора Україна сповнила його багатьма яскравими враженнями, почуттями, натхненням.

Природа України, історія, побут і мистецтво українського народу назавжди залишили в душі Глінки найкращі спогади. Він мріяв створити симфонію «Тарас Бульба».

Петро Ілліч Чайковський – російський композитор (1940-1893).  Упродовж 28 років, до самої смерті композитор по кілька місяців жив у різних куточках української землі. Таких оаз було понад 15, але найчастіше він бував у Кам’янці на Черкащині, яка стала для Петра Ілліча, за словами брата, “осяйним пунктом”. Тут мешкала рідна сестра композитора Олександра та її родина. Як “обітованого раю” чекав він літа, коли міг туди поїхати. За спогадами сучасників, зазвичай стриманий Чайковський у товаристві сільської молоді змінювався, ставав веселим, навіть співав і танцював. Про Україну композитор писав: “Ніколи за кордоном, навіть серед розкішної південної природи я не знаходив тих хвилин святого захоплення від споглядання природи, яке вище навіть від насолоди мистецтва”. 

В Україні Чайковський написав понад 30 своїх творів, серед яких дві симфонії (одну з них ще за його життя назвали “Українська”), опери “Євгеній Онегін”, “Черевички”, “Орлеанська діва”, “Мазепа”, балет “Лебедине озеро”. Тут виникли його романси на вірші Шевченка і знаменитий Перший фортепіанний концерт, в одній з мелодій якого звучить наспів лірників. А у фіналі Концерту звучить мелодія пісні “Види, вийди, Іванку”.

   У петербурзькій громадській бібліотеці зберігається унікальня реліквія – зошит великого німецького композитора Людвіга ван Бетховена (1770-1827). А в ньому – власноручні нотні записи композитора, котрі він здійснив у 1816 році, серед них шість пісень (без тексту). Одна з мелодій – мотив відомої української пісні “Їхав козак за Дунай…”.

Яким чином українська народна пісня опинилася у полі зору німецького композитора?

Згідно з однією версією, пісня потрапила у Німеччину разом з солдатами російської армії, що воювала з Наполеоном – серед переможців було чимало українців
    Зацікавився Бетховен і українським танцем “Козачок”. Його мелодію композитор використав у своїй творчості двічі: у 8-ій сонаті для скрипки та фортеп’яно, а також у першій частині 16-ої сонати для фортеп’яно.   Мелодії козацьких пісень, почуті у Розумовського, містяться у заключній частині “Апасіонати” (Соната №23, Опус 57) і в славетній 9-ій симфонії, а в одній із його сонат звучить українська пісня “Одна гора високая”…

Музику польського композитора Фредеріка Шопена (1810-1849)називають гарматами, захованими в квітах. Композитор був неперевершеним творцем мелодій, він одним з перших приніс у європейську мелодику слов’янські інтонаційні елементи, збагативши її новими ритмiчними малюнками. Його творча спадщина цікава і різноманітна: 57 мазурок, 16 полонезів, 19 вальсів, 19 ноктюрнів, 3 сонати, 4 балади, 26 прелюдій, 27 етюдів, 4 скерцо, 3 експромти. У жанрі великих музичних форм найвищим досягненням є фантазія фа мінор (1840 — 1841 рр.) та «Баркарола» (1845 — 1846 рр.).
Шопен написав три фортепіанні сонати: до мінор (1827 р.), сі-бемоль мінор (1837 р.) та сі мінор (1844 р.), що вважаються вищим досягненням композитора. Для фортепіано з оркестром він створив Andante spianato, полонез мі-бемоль мaжор, концерти мі мінор і фа мінор, Andante spianato et Grande Polonaise brillante, Fantaisie brillante на польські арії, Rondo à la Krakowiak фа мажор.
Фредеріка Шопена вважають найвидатнішим польським композитором. Його іменем названо Варшавську консерваторію та аеропорт, філармонію у Гданську, астероїд і кратер на Меркурії, ряд вулиць у Польщі та Україні; раз у п’ять років у Варшаві проводиться конкурс піаністів імені Ф. Шoпeна, щорічно серед польських музикантів проходить вручення премії «Fryderyk».