5 клас - Українознавство
- 24.04.2020 р.
|
Тема уроку
|
Мета
|
Корисні посилання
|
Примітки
|
|
Україна – об’єкт геополітичних інтересів інших народів від давнини до
сьогодення
|
Дізнатися більше про історію України
|
 |
|
|
Вчитися робити висновки, важливі
для сьогодення
|
 |
|
|
|
Плекати в собі почуття поваги до
своєї країни та її народу
|
 |
|
Завдання: - зрозуміти, що таке геополітичні інтереси та зрозуміти, чому
українські землі з давніх часів були «ласим шматочком» для багатьох народів;
-
прочитати надану інформацію, усно її переказати,
продумати висновки;
-
до зошита записати
свої висновки щодо теми уроку, а саме:
1) чому
Україна завжди була і є об’єктом геополітичних інтересів інших народів?,
2) що
допомогло українському народові зберегти свою націю, стати незалежними, збудувати
свою державу?,
3) які
висновки має зробити сучасний українець, щоб і надалі зберегти незалежність
своєї держави?
Напевно, Ви вже чули, а вивчаючи
історію, ще взнаєте, що наші землі завжди були «цікавими» для іноземних
загарбників. Історія Київської Русі – це переважно історія захисту своєї
території від різних кочових народів.
Запорожці вбачали головне своє покликання у захисті своєї землі і своєї віри.
Довгі роки і навіть століття українські землі були під владою різних держав:
польської, російської, австро-угорської та інших. Чому це так?
Отже, що це таке геополітичні
інтереси? Якщо дуже просто, то це і є прагнення користуватися чужою землею,
намагання її приєднати до своєї території та викачувати з неї всього
якнайбільше. Науковою мовою :
Геополітика (від грец.γη — земля + πολιτική — мистецтво
управління державою) - наука про вплив географічного
середовища на політичне життя держав.
Ви вже знаєте, що наша земля
багата на різні природні ресурси, серед яких найціннішими є наші чорноземи.
Пам’ятаєте легенду про те, як Бог ділив землю серед інших народів? Саме
українцям була наділена земля, яку Господь приберіг для себе. Тобто ця земля і
багата, і красива, і безпечна. Одне слово - Рай! Стає зрозуміло, чому інші
народи завжди хотіли використати українські території у своїх інтересах, чи не
так? Вивчаючи далі інші предмети, пов’язані з Україною та її історією, ви
дізнаєтеся і про багато інших причин зазіхання на наші землі.
А сьогодні я пропоную вам
попрацювати із цитатами та проаналізувати їх, виходячи із тих 3-х запитань, які
подані у завданнях до уроку. Не забудьте згадати про ті події, які сьогодні
відбуваються у нас на сході країни. Адже це також спроба нашого сусіда,
недоброго, реалізувати свої геополітичні інтереси щодо України…
Цитати!
У
своїй “Історії Карла ХІІ” Вольтер, французький учений і
письменник, писав:
“Україна
завжди прагнула до свободи, але оточена Москвою, Туреччиною і Польщею, вона
змушена була шукати собі протектора (захисника) в
одній з тих держав. Україна піддалася спочатку Польщі, яка поводилася з нею як
з поневоленою країною, потім піддалася Московитові, що уярмлював її неначе
рабів, як це завше було звичаєм у Московитів… Якось у Москві цар звернувся до
Мазепи, щоб той допоміг зробити козаків залежнішими. Мазепа відповів, що
становище України і характер її нації – непереможні для здійснення царських
планів. П’яний цар назвав Мазепу зрадником і пригрозив посадити його на палю.
Повернувшись
на Україну, Мазепа вирішив повстати. Він хотів стати незалежним володарем і створити
могутнє королівство з України та уламків Росії. Це була відважна людина,
далекоглядна, невтомна у праці, хоч і поважного віку”.
Французький
політик, сенатор, близький приятель Наполеона Ш Долямар 1869 р. вніс до французького сенату
петицію в українській справі, яку пізніше видав під назвою “15-мільйонний
європейський народ, забутий в історії”:
“У
Європі існує народ, забутий істориками: народ Русинів – 12,5 млн. під
російським царем і 2,5 млн. під Австро-Угорською монархією. Народ цей такий же
численний, як народ Іспанії, втричі більший за чехів і рівний за кількістю всім
підданим корони св. Стефана. Цей народ існує, має свою історію, відмінну від
історії Польщі та ще більше відмінну від історії Московщини. Він має свої
традиції, свою мову, окрему від московської та польської, має виразну
індивідуальність, за яку бореться. Історія не повинна забувати, що до Петра І
народ, який ми нині називаємо рутенами, звався руським або русинами і його
земля звалася Руссю, а той народ, який ми нині називаємо руським, звався
москвинами, а їхня земля – Московією. Наприкінці
минулого століття всі у Франції та Європі добре вміли відрізняти Русь від
Московії”.
Видатний
німецький вчений і мандрівник, основоположник антропогеографії Йоган Ґеорґ Коль,
подорожуючи Україною 1838 р., пише, що українці “живуть у чисто утримуваних
хатах, що до тебе ніби всміхаються. Вони не вдовольняються тим, що кожного
тижня їх миють, як це роблять Голландці, але ще кожних два тижні їх білять. Тому
їхні хати виглядають білими, неначе свіжовибілене полотно”.
Оглядаючи
хутори поблизу Одеси, зазначає:
“Я був
дуже мило здивований внутрішнім уладженням назовні так малообіцяючої хати. Лише
жити в цій чепурненькій світлиці. Надворі було дуже гаряче, а тут мило та
прохолодно. Повітря було свіже та запашне. Земля була вкрита травою, а на
стінах зілля – все було чисте та чепурне. Я не можу щодо цього нахвалити
українців, якщо порівнювати їх з поляками та москалями”.
На
городах біля українських хат багато “посіяних і посаджених квітів та зілля, із
дзвіночками, туберозами та айстрами, кавунами, гарбузами, огірками та іншою на
Україні плеканою городиною. У неділю йдуть дівчата в ці городи, рвуть величаві
квіти і заквітчуються, неначе князівни. Ба навіть ці українські стрункі дівчата
так дуже люблять квіти, що в будні при роботі заквітчуються і тоді схожі на
жрекинь Флори. А як вони люблять співати, то спостерігається по цих селах таке,
що рідко деінде зустрінеться. Завінчані жінки за найтяжчою працею безустанку
співають, мов солов’ї. І важко переказати читачеві лише словами цю повну життя
картину!”
Про
співучість українців Коль зауважує вже при вступі до першого українського села:
“Таємно
неслася тужна пісня. Це співали люди, бо ніхто не спав, всі були на вулиці й
тині. Українці – це, мабуть, найспівучіший народ у світі… Повітря було спокійне
та миле, і ми відпочивали так гарно, наче були в саду Геспера”.
Зрештою
Йоган Ґеорґ Коль пророчно пише:
“Немає
найменшого сумніву, що колись велетенське тіло Російської імперії розпадеться,
й Україна знову стане вільною і незалежною державою. Час цей наближається
поволі, але неухильно. Українці – нація із власною мовою, культурою та
історичною традицією. Тимчасово Україна роздерта поміж сусідами. Але матеріал
для будови Української держави лежить готовий: коли не нині, то завтра
з’явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику і незалежну Українську
Державу!”
Немає коментарів:
Дописати коментар