вівторок, 23 лютого 2016 р.

Ці рядки народилися у моїх учнів після уроку памяті,
присвяченого Героям Небесної Сотні.

Метелик бажання весело злітав
І мрію небачену до неба підняв…
Я бажаю миру, злагоди, добра
Україні на многії-многії літа.

Там, де кров українська упала,
Квітка яскрава виростала…
І матері до неї будуть ходити
І Бога за Україну молити.
 Нічога Євгенія

Про Україну
Я люблю Україну, щиру, красиву, таку, як вона є, і ніколи не дозволю, щоб моя Україна загинула в рука ворогів.
Україна – це моя Душа, моя друга Мати, моя Батьківщина.
Україно! Я буду тебе завжди захищати, любити і милуватися твоєю красою, твоєю мовою.
Солдати, мої вірні солдати, я дуже вірю, що ви переможете у цій війні.
Мамо! Благослови Україну, благослови її вірних захисників!
Боже! Пошли моїй землі мир і спокій. Дай моїм людям краще життя, захисти їхню гідність
Україно! Я буду тебе любити завжди!

 Віка Краснікова