Урок за повістю Вольтера «Простак» 9 клас

Тема. Центральний конфлікт повісті Вольтера «Простак»

                       Трагізм долі Сент-Ів і Гурона.

Мета:  - дослідити особливості центрального конфлікту повісті; допомогти учням зрозуміти сутність і причини трагедії мадемуазель де Сент-Ів і Гурона;

   - розвивати аналітичні і творчі здібності учнів, вміння робити характеристику героя та розуміти позицію автора;

  - сприяти вихованню таких рис, як толерантність, вміння співчувати, не миритися із несправедливістю; формувати вміння моделювати свою власну життєву позицію.

Обладнання: портрет Вольтера,  ілюстрації до твору «Простак, магнітофонний   запис мелодії «Останній діалог» Скрипника В.М.

Ланцюжок навчальних ситуацій.

1. Вітання, організація класу.

2.Мотивація навчальної діяльності.

3. Актуалізація опорних знань – усний літературний диктант.

4. Оголошення теми , мети  уроку.

5. Інтерв’ю з головним героєм повісті.

6. Робота над характеристикою Простака і французького суспільства.

7. Інсценізація – творчий міні-проект «Зрада може бути тільки в серці»

8. Дискусія «Висока самопожертва чи злочинна зрада?»

9. Компаративний аналіз  66 сонету В.Шекспіра «Стомившися, вже смерті я благаю…», пер. Д.Паламарчука

10. Робота в парах над листами самоконтролю, створення резюме уроку.

11. Підсумки урок. Д/З.  Завд. 20 або 21 на ст..131 ( на чорновику)

Конспект уроку

          *1. Вітання, організація класу.

*2. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми продовжуємо працювати над повістю Вольтера «Простак». Це один із найкращих у світовій літературі творів. Свідченням цього є хоча б ось ці ілюстрації, де представлено кадри фільму Є.Гінзбурга «Простак», 1994р.  Екранізують зазвичай твори найдосконаліші. Особливо цей твір цікавий і важливий для молодих людей, він дає багато життєвих орієнтирів.

*3. Актуалізація опорних знань. Усний літературний диктант ( робота  над листами самооцінювання)

Питання для уважних читачів

   1. Де і коли відбуваються події у творі?

   2. Назвіть 3 імені головного героя повісті?

   3. Де народився Простак? (Канада – робота з картою світу)

   4. Якого слова немає у Гуронії?(зрадливість)

Питання для грамотних читачів

   1. Жанр твору «Простак».

   2. Хто або що є героями філософської повісті? (філософські ідеї)

   3. Представником якої ідейно-політичної і літературної доби є Вольтер?

   4. Якими є основні ідеї цієї епохи?

   5. Який художній прийом використовує Вольтер, коли робить головним героєм твору француза, який виріс далеко за океаном у Канаді серед гуронців? (очуднення)

   6.Які головні висновки можна зробити, аналізуючи ідейний зміст повісті?

(в ній засуджується монархічна влада і клерикалізм)

   *4. Оголошення теми , мети  уроку. Робота з епіграфом: «Ми їдемо до іншого світу, …бо  …  від того, що діється в нашому, можна постраждати душею і тілом». Ці слова сказав  Кандід, герой повісті Вольтера «Кандід, або оптимізм», їде до Латинської Америки, на відміну від героїні повісті «Простак», яка пішла у світ інший…

   *5. Інтерв’ю з головним героєм повісті, яку проводить група учнів-журналістів. Вони вдома, читаючи твір, продумали систему питань, які допомагають краще зрозуміти і охарактеризувати образ Гурона. Наприклад, - Чому ви подарували свою ладанку панам де Керкабон?  - Чому ви захищали Францію, хоч і не народилися тут?  - Як ви сприйняли звістку про змушену зраду Сент-Ів?  - Як ви ставитеся до пана Гордона?

    *6. Робота над характеристикою Простака і французького суспільства.

Дослідження центрального конфлікту у творі

Риси характеру Простака: простосердий, щирий, відвертий, вдячний, доброзичливий, розумний, допитливий, здатний на глибокі почуття.

- Які ідеї Просвітництва прагнув донести до читача Вольтер, змальовуючи образ Простака? ( ідею «природної людини»)

 - У який світ потрапляє герой, приїхавши у Францію? ( Характерні риси французького суспільства: неповага і неувага до інших, насильство, невдячність, шпигунство, наклепництво, беззаконня,  «дикуни, рафіновані негідники»)

 - Яким є цей світ для Гурона? ( чужим)

 - Які стосунки неминучі між чужими? (конфлікт)

  Таким чином,  ми спостерігаємо у творі глобальну опозицію Просвітництва – конфлікт природи і цивілізації,  тобто Гурона і французького суспільства.

 - Для кого з героїв повісті Вольтера цей світ теж виявився чужим? (для Сент-Ів)

 - Давайте звернемось до найдраматичніших сторінок повісті. Щоправда, це буде не зовсім текст Вольтера, тому що творча група учнів створила свій невеличкий сценарій з а повістю і зараз продемонструють вам свій творчий міні-проект.

     *7. Інсценізація «Зрада може бути тільки в серці»

Простак:  Кохана, люба моя! Ви моя добродійниця, моя надія і моє життя. Ви – половина мене самого. Ви – моя дружина!

Сент-Ів:  (зітхаючи)  Мені бути вам дружиною! Ах, любий, коханий, це ім’я, це щастя, ця винагорода не для мене; я помираю, і я варта цього! О, Боже мого серця! Ти, якого я принесла в жертву для пекельних демонів! Усе скінчене, мене покарано, живіть щасливо…

Простак:  Яким страхом і смутком наповнюється моє серце, коли я чую ці слова! Чому ви так говорите моя люба?

 Сент-Ів:  Добре. Нехай мужність мене не покине. Я розкажу усю правду. Я зрадила вас, любий мій Геркулесе. Але  я повинна була це зробити, щоб врятувати вас.

Простак:  Я не можу в це повірити! Про яку зраду ви говорите. Ви мене, дикуна, витягнули із в’язниці. Ви залишалися мені вірною, навіть не знаючи мене добре.

Сент-Ів:  Але це дійсно так, тому що приближений міністра пан де Сен-Пуанж не просто так підписав папери про Ваше звільнення. Цьому ціною була моя честь… Я так винна перед тобою, Геркулесе!

Простак: Ти винна?  Ні, ти невинна! Зрада може бути тільки в серці: твоє ж серце належить чесноті і мені! А моє серце завжди буде належати тільки тобі.

 Сент-Ів: О, мій коханий!, смерть покарала мене за мою нестійкість; але я помираю заспокоєна, бо знаю, що ви вільні; я кохала вас, зраджуючи, й кохаю вас, прощаючись з вами навіки.

Вчитель:

- Дякую акторам і сценаристам. Думаю, ви зробили те, чого, на думку Пушкіна і Андре Моруа, не зробив захоплений філософськими ідеями Вольтер. Тобто у нашій інсценівці були представлені саме образи людей із їхніми глибокими душевними переживаннями, а не філософські ідеї. Надіюсь, страждання героїв вас вразили, і вам хочеться поділитися своїми думками з цього приводу,  а тому пропоную питання невеликої дискусії

   *8. Дискусія «Висока самопожертва чи злочинна зрада?»

1) Чи виправдана жертва Сент-Ів?

2) Чи схвалюєте ви її вибір?

3)  Чи можна було врятувати  Простака по-іншому?

4)  Як, на вашу думку,  автор ставиться до своєї героїні?

5)  Чому письменник у кінці твору «вбиває» свою героїню?

 ( У ході дискусії учні мають прийти до висновку, що, не дивлячись на велику прихильність автора до героїні («прекрасна Сент-Ів, ніжна Сент-Ів»), він «не дозволяє»  їй далі жити, щоб підкреслити: у такому жорстокому світі немає місця справжнім людським чеснотам, а отже світ влаштований неправильно).

 - Проблема вибору, проблема зіткнення героя із жорстоким і несправедливим світом не нова у художній літературі. Згадаймо, у яких творах ми вже зустрічались із цими проблемами? ( Шекспір «Гамлет», Кальдерон «Життя – це сон», Сервантес «Дон Кіхот»). Сьогодні я пропоную вам згадати іще один твір Шекспіра. Подумайте, чим він схожий на повість Вольтера, а в чому їхня відмінність?

     *9. Виразне читання 66 сонету В.Шекспіра «Стомившися, вже смерті я благаю…», пер. Д.Паламарчука. Компаративний аналіз : спільне – зображення світу, ворожого головному герою;    -  зіткнення чесної і чистої душі із жорстокістю оточуючого світу;

       Відмінне – герой сонету продовжує жити, бо його тримає його любов, його кохана,                  

                         - герой Вольтера кохану втрачає.

      - Що ж тримає у цьому світі  Гурона Простака?  Чи можна його назвати жертвою, як і Сент-Ів? Чи можна говорити про трагізм його долі? ( аналіз останніх рядків повісті. Висновок: герой продовжує жити, але під новим іменем. Чому? Немає  попереднього імені, немає і людини, її внутрішнього змісту. Простак «постраждав душею» (Кандід))

   *10. Підсумкова робота з листами самоконтролю. Створення  резюме уроку (звертаємося до теми уроку і  ще раз озвучуємо центральний конфлікт повісті - конфлікт Гурона і французького суспільства, тобто  природи і цивілізації. Вказуємо сутність і причини трагедії мадемуазель де Сент-Ів і Гурона: несправедливо влаштований світ неминуче веде до трагедії)

  Риси характеру Простака: простосердий, щирий, відвертий, вдячний, доброзичливий, розумний, допитливий, здатний на глибокі почуття.

- Які ідеї Просвітництва прагнув донести до читача Вольтер, змальовуючи образ Простака? ( ідею «природної людини»)

 - У який світ потрапляє герой, приїхавши у Францію? ( Характерні риси французького суспільства: неповага і неувага до інших, насильство, невдячність, шпигунство, наклепництво, беззаконня,  «дикуни, рафіновані негідники»)

 - Яким є цей світ для Гурона? ( чужим)

 - Які стосунки неминучі між чужими? (конфлікт)

  Таким чином,ми спостерігаємо у творі глобальну опозицію Просвітництва – конфлікт природи і цивілізації,  тобто Гурона і французького суспільства.