Родинне свято «Ось вона яка дружна сім'я»

Мета:
Виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей – батька й матері, бажання допомагати їм, вчити бути чемними, уважними, завжди пам‘ятати місце, де народилися, рідну оселю. Формувати почуття обов‘язку перед батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це Одне ціле, розвивати патріотичні почуття та творчі здібності учнів
Обладнання: святково прибраний зал, відео та аудіозаписи, малюнки та плакати, комп’ютерні презентації, створені дітьми.

Сьогодні ми зібралися на свято,
До нього готувалися усі.
Щасливі, що у залі мами й тати,
А також ще й бабусі й дідусі

Хай це родинне свято в нашім класі
Ще більше здружить і зріднить всіх нас,
Бо найщасливіша у світі та людина,
Що друзів має поряд, повсякчас.

Рідні мами, рідні тати,
Ми вітаєм вас на святі,
Ми вас любим щиро-щиро,
Вам бажаєм щастя й миру.

Ви нас теж любіть рідненькі,
Бо ми діти дорогенькі,
Хочем бути на вас схожі
І як ви, такі ж хороші.
Сьогодні у цій залі свято,
ми дуже раді всіх вітати!
І сподіваємось, що кожен
для себе щось взяти зможе.

Хтось настрій добрий запозичить,
бо посмішка усім нам личить.
Хтось – слову доброму зрадіє,
бо про добро усі ми мрієм.
Та починати вже нам час,
сюди запросили ми вас,
Аби всі разом у дружнім колі,
В домівці нашій – рідній школі –
Сердечно й щиро привітати
Якби зібрати всі слова земні,
Ми б вибрали прості і невисокі
Щоб ваші дні трояндами цвіли,
Щоб не були в житті ви одинокі
Хай не спішать літа вам на поріг,
Хай повсякчас здоров'я прибуває,
Ми ніжно любим вас і від душі
Всього найкращого бажаєм.
Кл. Керівник. Доброго дня, дорогі наші мами татусі, бабусі дідусі. Братики сестрички і всі наші гості сьогодні ми з вами зібралися на свято Родини. Сім’я – ось та пристань і гавань, звідки ми виходимо у широкий світ ім’я якому життя. Прекрасно коли в сім’ї панують злагода, взаєморозуміння, повага.
Родина сім’я – це найдорожче для кожної людини у сім’ї діти вчаться добру, вчаться шанувати свій рід, свою землю,берегти пам’ять свого роду. Родина це не тільки рідні родичі адже родина, до родини – це народ. Ми українці народ, який складається з родин великих і малих, дружніх і працьовитих. Мамина пісня, батьківська хата, бабусина вишиванка, дідусева казка – все це наша родословна пам’ять, наші символи, наша історія, у сім’ї повинні любити одне одного, повинна панувати атмосфера взаємодопомоги, тепла, турботи, в цій сім’ї ростуть щасливі діти,а які батьки не хочуть бачити своїх дітей щасливими? Який учитель не хоче бачити щасливі очі своїх вихованців? А чи знають батьки, з якого коріння росте щастя їхньої дитини? Школа, звичайно, відіграє не останню роль у вихованні дітей, але, погодьтеся, вона переважно переконує, спонукає, повчає, а сім’я – це практична школа духовності. Ми раді з вами зустрітися на нашому родинному святі. Низько вклоняємося і дякуємо вам за те, що ви прийшли на свято. Серед наших гостей – родини з різними сімейним стажем. З різною долею. Тож зберемо воєдино всю "свою родину”. (Звучить фрагмент пісні «Родина» у виконанні братів Яремчуків)
Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро
Стрічаємо з хлібом.
Любов’ю і миром!
Для гостей відкрита
Хата наша біла
Тільки б жодна кривда
В неї не забігла
Хліб ясниться в хаті,
Сяють очі щирі,
Щоб жилось по правді,
Щоб жилось у мирі.
Ми до батьків сказати хочем слово
Сповнене ніжності й любові
Бо без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і добра.
Без батькової строгості і жарту,
Без нашого родинного тепла.
Кл.Керівник.  Мати! Батько! Які дорогі для кожного з нас ці слова. Скільки в них тепла , щастя, радості, душі, милосердя і доброти! Від народження дитини? Про що ви думали? коли вперше вам принесли ваше дитятко? Гадаю, що не помилюся коли скажу, відповівши за вас, що почуття радості, щастя і ще чогось такого, що не можна пояснити словами, Переповнюють батьків у яких народжується дитина. Спочатку батьківські очі дивляться на нас із любов’ю, потім – з гордістю, а далі з надією. Зростають діти – стають старшими Батьки. Це неминуче це – як невблаганний час. Хочеться, щоб кожен із нас шанував своїх батьків, розумів їхні мудрі поради, думав про них,був поруч у скрутну хвилину. Відгукувався на кожен поклик.
Уч. Як мені вас не любити.
Рідний батьку, нене!
Таж ви мене згодували
І дбали про мене.
Таж ви мне згодували
Щирими руками,
Ой, нема то ніде в світі.
Як в батька і в мами.
Батько розуму навчає,
Мати приголубить.
Але так ніхто на світі.
Як вони не любить.
Дай же. Боже, щоб я виріс.
В школі гарно вчився.
Вірш “Батьки чомучки"

Ну і мама! ну і тато!
Наче справжні дошкільнята:
Нічогісінько не знають –
Смішно і казать комусь,

Бо щодня мене питають
Лиш одне “Чому” й “Чому”.
- Ти чому образив Віту?
- А чому отримав двійку?

- А чому прийшов так пізно?
- Та чому в шкарпетках дірка?
- Ти чому такий непослух?
- А чому не стелиш постіль?
- Ти чому це вірш не вчиш?
- А чому портфель без ручки?
- І чому такий синець?
Ох настане мій кінець!
Не поясниш їм ніколи –
Хоч би й дуже захотів...
Треба їх віддать до школи,
Хай питають вчителів!   Пісня «Мама й тато»

А. Костецький.   Вірш “Новий закон”
Коли начальником я б стала
Хоч на одну годину,
То я б одразу наказала
Закон ввести єдиний:
У дні святкові й вихідні
Батьків не допускати
Без нас у клуб, на стадіон,
В кіно і на концерти.
Ще й входи всюди спорядила б
Словами охоронними:
“Вхід без дітей для всіх батьків
сурово заборонений”

Гордий дуб шумить гілками
Дім красивий, а у ньому
Любий тато наш із нами.
Усе в житті міняється і в’яне,
Усе мина, відходить на завжди.
Лиш батьківська любов ніколи не зів’яне
Лиш татові слова зі мною назавжди.
Усе що є в житті, то долі повеління,
А все, що є в мені, то батькове учіння.
Від батька в мене є терпіння і удача,
І розум, батьку мій, це твоя добра вдача.
Люблю усе живе, що квітне і буяє,
Це батьку, мабуть, я також від тебе маю.
Ти передав мені усе, що сам умієш,
І наділи мене усім, що сам ти знаєш.
Життя іде – бреде, квітує і згасає,
Науку цю твою я завжди пам’ятаю.
Нехай ідуть роки. І дні у млі згасають,
А ти для мене є теплом землі – я знаю.
Твоє добро святе і людяність велика,
І відданість землі і совість у душі
Це те усе в тобі за що я поважаю.
І голову свою в уклін тобі схиляю.
А чуєш як в грудях у нас б’ється серденько?
Бо серце нам дала також наша ненька
Я знаю, тим серцем ми маємо жити
І Бога і маму і край свій любити.
Гарна ти матуся! Добра, люба, щира,
Ти мене ще змалку звичаю навчила
І щодня навчаєш як любить родину,
Мову нашу гарну, рідну Україну!
Скільки в мами сонця, щирого тепла
Скільки, в мами радості. Щедрого добра
Всі ночі не спала – сон наш берегла
Ніжне своє серце і тепло дала.
Як нам не любити неньку дорогу?
У душі матусі почуттів глибінь,
У руках матусі праця без кінця.
А в устах матусі слово мудреця

Пробач мені рідна, хороша.
За біль що тобі завдала,
Хай в косах не віє пороша,
А квітами квітне весна.

Як виросту, мамочко мила,
Дороги твої я встелю,
Квітками з весняного дива,
За ласку й турботу твою.

В нас мами всі чудові, молоденькі,
Красуні всі, чарівні, як весна.
Ми любимо усіх вас дорогенькі,
А зараз для вас пісня хай луна   Пісня «Матуся навчила»

Це було тоді, коли я
Заталапав чоботята
І, щоб сховатися, від тата,
До бабусі утікав!
А вона посварить покричить
Поцілує та й мовчить
Чи сюди чи туди,
Чи то хліба, чи води,
Чи сорочку, чи штанята,
Все до бабці, не до тата,
Там безпечно від біди.
І щасливий той живе,
В кого бабця люба є
Той біди вже не зазнає,
Бо бабусенька скрізь дбає.
Уч. Подивімось у бабусині очі. Які вони щирі! У них не побачим ні лукавості, ні хитрування.Це погляд щирості, добра і любові.
Уч. Я своїй бабусі пісню заспіваю,
Вона для мене сонечко й краса
Подібної до неї я не знаю,
Коли б зшукав всю землю й небеса.
Моя бабуся люба, гарна й мила,
Вона найкраща від усіх людей.
І хоч вона вже трохи посивіла,
Але так щиро любить нас – дітей
Кл.керівник. Дорогі бабусі! За щоденними турботами ми не маємо часу щиро подякувати за все добро, яке ви зробили для дітей, онуків. Побажаєм вам сто років жити. Без горя, сліз і без журби. Хай з вами буде щастя і здоров’я на многії літа, назавжди
 Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини. Святість цієї близькості людини завше була незаперечною. У гомінкому велелюдді ми якось трохи притупили свою увагу і повагу до діда. Мудре, хоч іноді й суворе дідусеве слово, вміння заохотити до праці, розповісти цікаві спогади, наповнені природним, народним дотепом, прислів’ями і приказками легендами, - саме таким незамінним помічником і доброзичливим учителем він є для кожного з нас.
Учениця.
Мій сивий, лагідний дідусю,
Я до землі тобі вклонюся,
За теплоту твою і ласку,
За мудре слово, гарну казку.
Уч. Спасибі, вам за те, що нам читали казку,
За вашу лагідну усмішку,
За те, що з нами в ліс ходили
На поле і в зелений гай.
За те спасибі, що навчили
Любити палко рідний край.
Руки ласкаві цілуєм!
Літ до ста жити вінчуєм.
Бажаємо вам радості, щастя й любові,
Бажаєм, щоб завжди були ви здорові,
Щоб настрій завжди був веселий хороший,
Щоб в кожній кишені вродилися гроші.
Бога прошу
Свій уклін приношу,
Руки красиві цілую,
Літ до ста жити вінчую.
Щоб від життя була лиш радість,
Любов і шана від дітей.
Хай бог здоров’я і силу дає,
А матір божа завжди береже.
Пісня «Ми вас любим»
Конкурсна програма  Конкурс 1 Творчий
Д/З. Дитячі творчі роботи на тему «Моя дружна сім'я» (колажі, презентації, малюнки, вірші, оповідання)


Гра «Танець в капелюсі» ( батьки і діти  стають одним великим колом і починають танцювати, один учасник під веселу запальну мелодію танцює в колі, а потім одягає на когось іншого капелюха і передає йому естафету танцю в колі в капелюсі)

Конкурс 2
Перекличка.
Діти називають батьків лагідними словами, а батьки дітей.

Конкурс 3.
Будь уважний! (беруть участь тати).
Вчитель називає дату народження дитини, а батьки повинні відгадати, чия це дитина. 13.01.2004р., 20.11.2003р., 23.04.2004р., 30.09.2004р., 14.09.2004р., 13.04.2004р., 23.07.2004р., 14.12.2003р., 24.02.2004р.
Конкурс 4. А народна мудрість вчить.
- Що робить батько, те й його дитятко.
- Що зробили для батьків, те зроблять для тебе твої діти.
- Годуй батька на печі, бо й сам будеш там.
- Як син до батька обходиться, таких синів матиме.
 - Хто батьків має, той в добрі зростає.

-         Які мама й татко, таке й дитятко.

-         Яблучко від яблуньки недалеко котиться

-         Сини й дочки – з одного дерева листочки

-         Яке коріння, таке й насіння.

-         Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такі й діти .

(кожна родина отримує листок із незакінченими прислів’ями, завдання: або згадати прислів’я та дописати, або придумати своє. Висновок про значення родини у вихованні дитини)

Конкурс 5. Аудіозапис – вгадайте голос своєї дитини

Конкурс 6. «Я люблю» ( діти  записують, якими є їх улюблені страви, казки, ігри, справи, книжки, а батьки вгадують)

Конкурс 7. «Ідеал» (Діти і батьки об’єднуються у дві окремі команди і записують, якими вони бачать ідеальних батьків та дітей, а потім озвучують це один одному)

Підсумкове слово вчителя. Ось і закінчується наше родинне свято. Закінчились конкурси, і, напевно, ви помітили, що у нас не було суддів, ми не визначаємо переможців.  Сьогодні ви всі переможці, адже ви ще раз довели, яким міцним є зв'язок між дітьми і батьками і як ви один одному потрібні: батьки дітям, а діти  батькам. Ми ще раз переконалися, наскільки коло «Батьки і діти - діти  і батьки» є нерозділимим і одвічним, наскільки ви потрібні один одному. А також ще раз переконалися у величезному значенні родини як у вихованні дитини, так і взагалі у житті людини та всієї країни.