Батькам про підлітковий вік

Кожна дитина має стати Людиною, залишити добрий слід на землі. Щоб цього досягти, кожна дитина має отримати потрібну їй частку нашої уваги, мудрості, доброти, ласки й вимогливості, поради й допомоги. Кожна дитина - це, передусім, душа, це маленький світ зі своїми особливостями. І його, цей світ, треба знати, щоб, втрутившись у нього, розвинути, збагатити, удосконалити, облагородити, але, не дай Боже, зашкодити. Класному керівнику, як і вчителям - предметникам, найперше треба добре вивчити ваших дітей. Це запорука успіхів у нашій роботі. Але для глибокого вивчення потрібен час. А перед вашими дітьми вже стоять завдання, які треба розв’язувати  негайно і щодня. І не дивно, що деякі з них уже відчули певні труднощі. Крім індивідуальних особливостей кожного школяра, потрібно враховувати й вікову психологію.  Ваші діти зараз знаходяться у віці, який називають підлітковим,  перехідним, критичним. Це дуже відповідальний період у становленні особистості людини, а для батьків і вихователів — чи не найбільш складний.

     Саме в цьому віці відбувається перехід від дитинства до отроцтва та юності,  зміни у фізичному, психічному й соціальному відношеннях.

      В. Сухомлинський назвав цей період другим народженням людини. “Першого разу народжується жива істота, другого разу — громадянин, активна, мисляча, діюча особистість, що бачить уже не тільки навколишній світ, а й саму себе. Першого разу людина заявляє про себе криком: “Ось я, дбайте, турбуйтесь, не забувайте про мене ні на хвилину, бережіть, сидіть, затамувавши подих, біля моєї колиски”. Удруге народившись, людина заявляє про себе зовсім інакше: “Не опікайте мене, не ходіть за мною, не зв’язуйте кожен мій крок, не сповивайте мене пелюшками нагляду й недовір’я… Я самостійна людина. Я не хочу, щоб мене водили за руку”.

          У цей час яскраво виявляються прагнення до самостійності й властивих дорослим формам  поведінки. Стосунки з дорослими, зокрема з батьками й педагогами, стають складнішими, особливо, коли старші не розуміють змін, які відбуваються в особистості підлітка, і продовжують ставитись до нього, як до дитини.

Підлітковий вік починається з 10 – 11 років і триває аж до 18. Це період бурхливих змін.  Можуть спостерігатись такі явища, як: непропорційність частин тіла, видовженість фігури, певна не координованість рухів тощо.

Інколи у підлітків виникає так звана диспропорція розвитку, яка виникає через невідповідність між надмірно швидкими темпами росту тіла й дещо повільнішим розвитком дихальної та серцево-судинною систем. Це зумовлює стан тимчасового малокров’я і гіпоксії мозку. Може знаходити вияв у підвищеній втомлюваності, відчутті виснаженості, зниженні працездатності.

  У цей час під впливом інтенсивного функціонування залоз внутрішньої секреції збільшується збудженість центральної нервової системи підлітка, що виявляється в підвищеній дратівливості, надмірній образливості, нестриманості. Але цього може не бути, якщо дорослі виявляють чуйність, тактовність і турботу. Для нас цей період дуже важкий. У цей час проявляється прагнення до самостійності та властивих дорослим форм поведінки. Стосунки з дорослими стають складнішими. Нерозуміння змін, що відбуваються з дітьми, призводить до прояву негативізму, неслухняності. Якщо тиск з боку дорослих посилюється, це, відповідно, збільшує опір підлітка.

Визначають різні напрямки поведінки підлітка з дорослими:

1. Заперечення та негативна реакція, часом навіть неадекватно надмірна до будь-яких спроб дорослих ставитись до нього, як до дитини.

2. Бравада, гіпердемонстрація перед оточуючими – ознака власної дорослості, своїх можливостей.

3. Пошук нових стосунків із дорослими на рівних, за принципом «дорослий – дорослий».

         Пубертат (підлітковий вік) один з найскладніших і найвідповідальніших періодів становлення і розвитку психіки людини. Це вік допитливого розуму, тому потрібно постійно цікавитися, куди саме спрямовує свою цікавість ваша дитина. Статевий розвиток пробуджує цікавість протилежною статтю, перше кохання тощо. У підлітковому віці зростає значення дружби й міжособистісних стосунків у колективі однолітків. Тому потрібен обов’язковий контроль з боку батьків компаній, у яких проводить час їхня дитина. Підліток часто ставить собі запитання: “Я – дитина, чи дорослий?” і сам вирішує зарахувати себе до дорослих. Але обов’язковою умовою є визнання батьками його, як дорослого. В іншому випадку може виникнути протест: неадекватна поведінка, епатажний зовнішній вигляд, вживання наркотиків тощо. Вони не стали ще дорослими, але вже й не діти. До них треба ставитися з делікатністю, бути розважливим,  заспокоювати їх, не принижувати!

       Юнак у цей хоче бути самостійним, йому властива раптова зміна поведінки – тікає від молодших і старших і залишається з тим, хто його розуміє. Він часто помиляється й нічого не може пояснити. А дівчинка хоче, щоб на неї звернули увагу. Діти у цей період відчувають себе приниженими, зайвими.

         Дівчинка дуже хоче бути гарною, привабливою, і коли на неї не звертають уваги, це трагедія, а хлопчик, коли його ігнорують, стає агресивним або дуже замкненим. Дівчатка швидше проходять цей період і стають ніби на 2 роки старшими від хлопчиків.

        Для дітей цього віку важливі ідеали, приятелі, авторитети.  Тому їм потрібно пропонувати нові речі. А їхню працю треба визнати, похвалити.

ПРИТЧА ПРО БАТЬКІВ ТА ДІТЕЙ

Одного разу до мудреця прийшов чоловік.

- Допоможи, будь ласка! Мені так погано! Моя дочка зовсім не розуміє мене. Вона не чує моїх слів, вона не розмовляє зі мною. Навіщо їй тоді голова, вуха, язик? Вона жорстока. Навіщо тоді їй серце?

Мудрець сказав:

- Коли повернешся додому,  намалюй такий портрет своєї доньки, якою ти її бачиш, і віддай мовчки їй.

Наступного дня розгніваний чоловік знов прийшов до мудреця й закричав:

- Навіщо ти примусив мене вчинити таку дурницю? Було погано, а стало ще гірше! Донька повернула мені малюнок, сповнена гнівом.

- А що вона сказала тобі? – запитав мудрець.

- Вона вигукнула: «Навіщо ти мені це приніс? Хіба тобі недостатньо

 дзеркала?!»

ПОБАЖАННЯ БАТЬКАМ

     Пам'ятайте, що дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата. Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів, щастя вам і вашим дітям! І наостанок нагадаю вам, шановні батьки, слова відомого американського педіатра Бенджаміна Спока: «Любіть вашу дитину такою, якою вона є, і забудьте про риси, яких у неї немає".     Результат виховання залежить не від ступеня суворості чи поблажливості, а від ваших почуттів до дитини й від тих життєвих принципів, які ви прищеплюєте їй.

Пам’ятка для батьків «Правила спілкування з підлітками»

v    Дайте дитині свободу

v    Жодних нотацій

v    Ідіть на компроміс

v    Поступається розумніший

v    Не слід ображати

v    Будьте  впевненими